2 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
32 стор.
Вартiсть:
40 грн.Змiст:
Вступ
1. Цивільно-правове регулювання фінансового лізингу
1.1. Основні правові акти щодо регулювання фінансового лізингу в Україні
1.2. Поняття лізингу у законодавстві України
2. Особливості правового регулювання лізингових відносин у сфері господарювання
2.1. Загальна характеристика та предмет фінансового лізингу
2.2. Істотні умови договору фінансового лізингу
3. Судова практика з питань повернення предмета договору лізингу
Висновок
Список літератури
Висновок:
Правове забезпечення лізингових відносин є надійною гарантією успішного розвитку лізингової діяльності. І навпаки, правова неврегульованість сторін договору підвищує ступінь ризику і стає одним із факторів, що стримує розвиток лізингової діяльності.
Предметом регулювання фінансового лізинїу є тристоронні відносини між лізингодавцем, лізингоодержувачем і продавцем майна з приводу умов передачі об'єкта договору, переходу до лізингоодержувача ризику випадкової загибелі, принципу розподілу між ними прав і обов'язків, а також відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань.
Введення спеціального законодавства щодо лізингу має першочергове значення не стільки для забезпечення правового регулювання лізингових відносин, скільки необхідністю створення сприятливих умов для їх розвитку. Тут першочергове значення має вирішення скоріше методичних, як правових питань, тобто введення в правовий і господарський вжиток понять, типових цивільно-правових норм, порядку юридичного оформлення лізингових відносин і т.п.
Складна правова природа лізингу обумовлена тим, що він об'єктивно знаходиться на межі суміжних відносин, які часто переплітаються: доручення, оренди, купівлі-продажу, товарного кредитування та ін.
Дійсно, в лізинговому комплексі відносин одним із його компонентів є договір-доручення, який використовується два рази: перший раз, коли майбутній лізингоодержувач доручає лізинговій компанії закупити для нього необхідне майно, а другий - коли лізингодавець доручає лізингоодержувачу отримати майно і надалі пред'являти всі претензії до його комплекності і якості безпосередньо постачальнику.
Орендні відносини також безпосередньо включаються в лізингову угоду в якості обов'язкового елемента, який окремо як складова частина не може з необхідною повнотою характеризувати єдине ціле - систему лізингу. В зв'язку з цим слід відзначити, що за лізингом користувач розраховується з лізингодавцем за принципом не оренди, а кредитної операції: при випадковій загибелі об'єкта не з вини сторін він відшкодовує всю суму лізингових платежів, передбачених договором, тобто повертає якби борг (вартість отриманого майна) з процентами за користування кредитом.
В лізингових операціях в тій або іншій мірі застосовуються також елементи кредитного фінансування під заставу майна, розрахунки за договірними зобов'язаннями, інвестування коштів в основний капітал та інші фінансові механізми.
З економічної точки зору, лізинг представляє собою інвестування коштів в основний капітал на зворотній основі. Тобто не в грошовій, а в формі передачі в користування майна. Власник майна (лізингодавець), по суті, надає користувачу (лізингоодержувачу) фінансову послугу: він купує майно у власність, передає його на відповідний термін користувачу і відшкодовує затрати за рахунок періодичних платежів лізингоодержувача. Таким чином, лізингова операція здійснюється на умовах терміновості, зворотності і платності у вигляді комісійних за надану послугу, так як це має місце при кредитуванні. При цьому позикодавцем виступає лізингодавець, позичальником - лізингоодержувач, а об'єктом позички - предмет лізингу.
В створенні сприятливого середовища для розвитку лізингу важливе місце належить договору, як правовій формі регулювання лізингових відносин. При будь-якій формі лізингових відносин невід'ємним елементом господарських зв'язків партнерів є договір (контракт), який визначає найважливіші умови функціонування суб'єктів лізингових угод.
Закон України "Про лізинг", в частині лізингового договору, дає загальні правові і економічні засади його здійснення. Кожний договір має індивідуальний характер, а спеціальне законодавство не може враховувати всіх особливостей конкретної ситуації.
З метою активізації розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме: створення сприятливої законодавчої бази для суб'єктів лізингової діяльності, розвиток механізму сублізингу, удосконалення системи оподаткування, кредитування, амортизації; розширення структур лізингу, урізноманітнення джерел фінансування лізингу (приватний капітал); зниження вартості кредитних ресурсів до рівня, який би не перевищував 20% річних, для забезпечення ефективності лізингових операцій; розвиток системи гарантій, щоб уникнути будь-якої застави при лізингу; зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди; надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування; створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств; організацію при обласних лізингових центрах відділів з формування бази даних про попит та пропозицію на обладнання й устаткування; розроблення державної програми підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг та ін.
Активне застосування лізингу може стати потужним імпульсом технічного розвитку, сприяти структурній перебудові економіки, а саме переобладнанню виробництва, відновленню основних засобів, розвитку малого і середнього бізнесу.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
