1 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
32 стор.
Вартiсть:
80 грн.Змiст:
Вступ
Розділ і. Теоретичні аспекти ізоляції підлітків
1.1. Психологична характеристика та особливості міжособистих візносин підлітків
1.2. Причини ізоляції підліктів у шкільному колективі
Розділ іі. Експериментальне дослідження залежності ізоляції підлітків від їх статусу в класі
2.1. Опис експериментальної вибірки та методів дослідження
2.2. Характеристика основних результатів дослідження
2.3. Аналіз результатів дослідження
Висновок
Список використаної літератури
Додаток
Висновок:
Підліткова субкультура посідає одне з основних місць серед інститутів соціалізації неповнолітніх, а її суб’єкт – підліткові групи разом із сім’єю, школою, ЗМІ формують, спрямовують та контролюють становлення особистості підлітка. За останні роки роль підліткової субкультури в процесі соціалізації зросла настільки, що її носії – підліткові групи посіли одне з провідних місць серед факторів соціалізації.
Вагома роль пiдлiткової субкультури у способi життя пiдлiткiв знаходить своє вiдображення в тих соцiальних функцiях, якi вона виконує.
Функцiя спiлкування є однією з головних функцiй підліткових субкультур. Iстотною тенденцiєю перехiдного вiку є переорiєнтацiя спiлку-вання з батькiв, вчителiв, тобто людей, старших за віком, на ровесникiв. Hе школа та сiм’я, де вiдбувається засвоєння нових знань, але не виникає нового “досвiду життя”, а група ровесникiв, особливо неформальна, дає пiдлiтковi досвiд залучення до соцiальних ролей та функцiй. У процесi спiлкування з ровесниками змiнюються зв’язки пiдлiтка з оточуючим середовищем, вiн прагне подолати певну обмеженiсть сiмейного та шкiльного кола спiлкування i вийти на більш широке поле соцiальної взаємодії.
Спiлкування у пiдлiтковому вiцi відбувається, за свідченнями психологів, на основi суперечливого переплетення двох потреб: виокремленостi i потреби у належностi до якоїсь групи. Почуття самотностi, пов’язане з проблемами становлення особистостi, породжує у пiдлiткiв прагнення до спiлкування та взаємодії з ровесниками, у товариствi яких вони знаходять або прагнуть знайти те, в чому їм вiдмовляють дорослi.
Результатом реалізації пiдлiтковою субкультурою психологiчної функцiї є утворення певного соцiально-психологiчного клiмату в групах та відповідний емоцiйний стан пiдлiтка. Почуття ідентичності, солiдарностi, взаємодопомоги не лише полегшує пiдлiткову автономiзацiю вiд дорослих, але й дає їм надзвичайно важливе відпочуття емоцiйного благополуччя i стабільностi.
Підліткова субкультура виконує також регулятивну функцію, адже поряд зi спiльними для всiх членiв суспiльства формами соцiального контролю пiдлiтки мають й специфiчнi власнi. Особливо яскраво вони виражаються у нормах пiдлiткової субкультури, дотримання яких контролюють її суб’єкти – пiдлiтковi групи.
Разом з позитивними пiдлiткова субкультура може виконувати i негативнi функцiї. До проявів останніх можна вiднести, зокрема, проблему ізольованості підлітка у шкільному колективі.
В ході психологічного дослідження були вивчені особливості підліткової ізоляції у колективі.
Отримані дані дозволили підтвердити факт існування відчуття ізоляції у підлітків: 44% підлітків, що взяли участь в експерименті, показали позитивний результат за шкалою самотності.
Щоб дізнатися причину того, що підліток відчуває себе ізольованим, ми поставили своїм завданням описати їх особисті особливості і особливості спілкування.
В результаті ми з'ясували, що «ізольовані» підлітки показують понижені бали по екстраверсії, тобто володіють меншою спрямованістю на зовнішній світ, чим підлітки контрольної групи. Крім того, підлітки, що рахують себе ізольованими, показують вищий бал по нейротизму, тобто гостріше реагують на зовнішні дії.
Як соціальні особливості слід зазначити, що комунікативні якості «ізольованих» підлітків з значно понижені в порівнянні з підлітками контрольної групи. Можна також говорити про залежність між підлітковою самотою і негативним відношенням однокласників, оскільки більше третини випробовуваних є «відкиданими» в своєму класі.
Метод рангової кореляції показав, що результати за шкалою самотності не корелюють з такими особовими якостями, як екстраверсія, нейротизм, психотизм. Проте, цей метод показав значущий зв'язок балів цієї шкали з пониженими комунікативними властивостями підлітків. Таким чином, не відкидаючи значущості особових якостей при переживання підлітками самотності, ми можемо стверджувати, що проблема підліткової ізольованості пов'язана перш за все з проблемами спілкування, з недостатністю комунікативних умінь і навиків.
Результати даного дослідження можуть бути використані в роботі практичних психологів і педагогів, що працюють з підлітками. Проблема підліткової ізольованості залишається актуальною і вимагає подальшого вивчення.
Засоби соціалізації «ізольованого» підлітка:
1. Соціально-психологічні аспекти:
- індивідуальна діагностика, що допомагає виявленню осіб з високим ризиком самотності;
- комунікативні тренінги для виховання навиків спілкування;
- психотерапія і психокорекція для усунення хворобливих ефектів самотності та інше.
2. Організаційні аспекти:
- створення клубів і груп спілкування;
- формування нових соціальних зв'язків і пропаганда нових інтересів, замість втрачених.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
