26 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
31 стор.
Вартiсть:
80 грн.Змiст:
Вступ
Розділ І. Жорж Санд як представниця епохи французького романтизму
1.1. Основні принципи романтизму як ідейно-художнього напрямку
1.2. Особливості творчості Жорж Санд
Розділ ІІ. Соціально-психологічні романи Жорж Санд
2.1. Особливості соціальної тематики у творчості Жорж Санд
2.2. Образ жінки у творчості Ж.Санд
Висновок
Література
Висновок:
Жорж Санд - відома французька письменниця, яка вкінці епохи романтизму шокувала публіку своєю відвертою психологічною прозою, чоловічим одягом і численними любовними романами.
Жорж Санд є справжньою спадкоємицею просвітників. Головною метою її творчості був не епатаж, в якому її часто звинувачують, а служіння суспільству із високою метою його вдосконалення. Коли французький романтизм розділився на два напрямки: на чисте мистецтво і на школу соціального роману, або на “мистецтва заради мистецтва” і “мистецтво заради прогресу”, Жорж Санд разом із Віктором Гюґо очолили другий напрямок. Жорж Санд називала своє мистецтво “романтизмом для людей” і не тільки захищала загальнолюдські цінності, а і боролася з проявами так званого “демонічного начала”, до якого схилялися Байрон, Мюссе та ін. Романи “Ускок” ( 1838 ) і “Орас” ( 1841 ) розвінчують індивідуалізм, байдуже ставлення до проблем суспільства. Романи “Консуело” ( 1843 ) і “Графиня Рудольштадт” ( 1844 ) присвячені Поліні Віардо, дочці цигана із Севільї, яка вразила колись Європу своїм унікальним талантом. “Сьогодні я бачив велике торжество мистецтва”, - записав І.Тургенєв у щоденнику після того, як вперше побачив Віардо. “Вона співає, наче дихає”, - із захопленням писав А.Мюссе у 1838 р.
Зберігаючи упродовж всього життя романтичні переконання, Ж. С. тісно приятелювала з провідником реалістичного напрямку у літературі другої половини XIX ст. Ґюставом Флобером. У статті «Виховання почуттів» Ґюстава Флобера»(1869) вона називає письменника-реаліста «великим письменником», дуже високо поцінувавши його роман. У листах до Г. Флобера С. захищає право письменника на активну позицію у романі, необхідність звернення до широкої читацької публіки. Романтичний погляд на людину вона зберігала до останніх днів свого життя: «Я вважаю мистецтво, особливе мистецтво розповіді, цінним лише тоді, коли воно показує характери, що перебувають у протистоянні; але я хочу бачити у їхній боротьбі перемогу добра, хоч і доводиться визнати, що чесну людину може розчавити зовнішній світ, але це не повинно ані заплямувати її, ані принизити, і нехай вона зійде на вогнище з усвідомленням того, що вона щасливіша від своїх катів» (лист до Флобера від 12 січня 1876 p.).
Починаючи з перших книг Жорж Санд завжди зверталася до важливих проблем сучасності, будила своїми романами думки, вимагала від читачів відповіді на поставлені нею питання. Вона ніколи не була безпристрасним художником, вона тужила і обурювалася, обурювалася і раділа разом зі своїми героями; глибока і щира любов до людини, тривога за його долю пронизують всі її твори – тому-то Жорж Санд ніколи і не знала байдужості читачів. Н
Виступ Жорж Санд в захист прав жінки був тісно пов'язаний із загальним підйомом революційного руху 30-х років. Але романтичні героїні ранніх романів Жорж Санд – Індіана, Валентина, Лелія – в своїх марних пошуках правди, в боротьбі за людську гідність не виходили ще з круга особистих відчуттів і переживань. Нічого не чекаючи від людей, вони бігли суспільства, марно шукаючи порятунку на лоні природи. Їх боротьба за особисте щастя завершувалася трагічно. Проте Жорж Санд була дуже щирішою і діяльною натурою, її дуже глибоко хвилювали питання суспільного життя, щоб вона могла довго залишатися зі своїми героями поза великим світом, де люди живуть і борються, трудяться і мріють, страждають і радіють. Її романи кінця 30-40-х років тісно пов'язані з найважливішими питаннями суспільно-політичного життя країни.
Книги Жорж Санд відкривали читачеві новий світ, мир народного життя, відкривали нового героя, що мріє не тільки про особисте щастя, але і про щастя народу. Такий столяр Пьер Гюгенен, людина великого серця, натхненний майстер своєї справи («Мандруючий підмайстер»). З великою любов'ю, із захопленням розповідає Жорж Санд про сміливого і волелюбного тесляра Жапплу («Гріх пана Антуана»), про благородного душею мірошника Луї («Мірошник з Анжібо»). У цих людях письменниця знаходить душевне благородство, любов до праці, дійсну людяність. Нарешті, так само як і її сучасники Бальзак і Гюго, Жорж Санд обертає свої погляди до республіканців, до героїв барикадних боїв повстання 1832 року і створює образи Поля Арсена і Жана Ларавіньера («Орас»). Віра в народ і пояснює оптимістичне звучання романів Жорж Санд цих років, бо основне, що визначає відношення Жорж Санд до її героїв, це не жалість і не співчуття до них, а захоплення їх душевною красою і етичною силою.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
