перейти на сайт>>

Сучасний стан і напрями розвитку етики поведінки держслужбовців місцевих органів виконавчої влади

ID роботи: 6242
Тип роботи:
Об'єм: 87 стор.
Вартiсть: 250 грн.


Змiст:

Вступ

Розділ І

Науково-теоретичні засади етичної культури державної служби

1.1. Поняття та сутність державної служби

1.2. Етична культура державних службовців та її роль у розвитку професійної компетенції державних службовців

1.3. Зарубіжний досвід формування етики поведінки держслужбовців

Висновок до розділу 1

Розділ ІІ

Проблеми розвитку етичної культури державної служби в Україні та шляхи їх вирішення

2.1. Стан чинного законодавства в контексті необхідності формування етики поведінки державних службовців

2.2. Організаційні засади забезпечення етичної культури державних службовців

2.3. Державні механізми підвищення рівня етичної культури державних службовців Попаснянської РДА

Висновок до розділу 2

Висновки

Література

Додатки



Висновок:

Несення державної служби є вираженням особливої ​​довіри з боку суспільства і держави і пред’являє високі вимоги до морально-етичного вигляду державних службовців.      

Суспільство розраховує, що державний службовець буде вкладати всі свої сили, знання та досвід у здійснювану ним професійну діяльність, неупереджено і чесно служити своїй Батьківщині – Україні.

В  умовах реформування системи державної служби в Україні саме висока кваліфікація, професійні та мо­ральні якості службовців є одним з найважливіших чинників створення ефективної системи державної влади, що відповідає стандартам правової держави.

Питання впровадження стандартів етичної поведінки службовців всіх рівнів є дуже актуальним для сучасної науки, тому саме вимогам професійної етики посадових осіб місцевого самоврядування, порядку їх регламентації та фіксації й присвячено дану магістерську роботу.

У першому розділі магістерської роботи розглянуто науково-теоретичні засади етичної культури державної служби.

Зазначається, що державна служба як вид професійної діяльності означає безупинне, спадкоємне і компетентне забезпечення виконання повноважень державних органів особами, які перебувають на державних посадах.

Дослідження концептуальних підходів до формування етичних основ поведінки державних службовців та зарубіжного досвіду дало змогу зробити наступні висновки:

- поведінка державного службовця, незалежно від того, до якого виду служби належить його посада, ставлення його відношення до справи, до громадян, його мова, зовнішній вигляд формують не тільки його власний авторитет, але й авторитет органів державної влади;

- службовий (діловий) етикет – важлива частина професійної діяльності державних службовців, яку необхідно постійно вдосконалювати;

- правила етикету, одягнені в конкретні форми поведінки, вказують на єдність двох його сторін: морально-етичної та естетичної. Перша – це вираження моральної норми: люб’язної турботи, поваги, захисту тощо. Друга – естетична, свідчить про красу, добірність форм поведінки.

- основними джерелами стандартів професійної етики державних службовців є засади Конституції України, політичні рішення та нормативно-правові акти української держави.

Другий розділ магістерської роботи присвячено  дослідженню проблем розвитку етичної культури державної служби в Україні та шляхам їх вирішення.

Аналіз стану чинного законодавства в контексті необхідності формування етики поведінки державних службовців показав, що вимоги до професійної етики державних службовців України визначено в Конституції України, Законі України «Про державну службу», Законі України «Про боротьбу з корупцією», Загальних правилах поведінки державного службовця, низці указів Президента України.

Зокрема, в статті 5 Закону України «Про державну службу», яка так і називається: «Етика поведінки державного службовця», – зазначається, що державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов’язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Крім згаданої статті 5, у Законі України «Про державну службу» є ряд положень, які прямо не вказують на етику поведінки державного службовця, але безпосередньо з нею пов’язані. Це, наприклад, стаття 17 – «Присяга державних службовців». Присягу приймають державні службовці, які вперше зараховуються на державну службу, і її можна розглядати як один із засобів забезпечення законності й етичності в діяльності державних службовців.

З метою вивчення організаційних засад забезпечення етичної культури державних службовців було проведене дослідження етичної культури державних службовців Попаснянської РДА, яке показало,  що проблеми етики та моральності  сьогодні дуже гостро стоять в нашій країні. Так, за даними дослідження,  самі державні службовці вважають, що їм найбільш притаманні такі негативні якості, як використання службового становища в особистих корисливих цілях, несумлінне виконання своїх обов’язків, надання переваги особистим інтересам, байдуже, неповажне ставлення до людей, безвідповідальне ставлення до своїх службових обов’язків.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок про те, що в нашій країні відсутня цілісна концепція морального розвитку держслужбовців, а, отже, і розуміння того, як влаштована система управління їх моральним станом.

Вітчизняна  практика зводиться, насамперед, до нормативно-правового регулювання етики державних службовців. У той же час положення нормативно-правових актів, що регламентують вимоги до їх службового поводження, є несистематизованими і розрізненими, їх недостатньо для того, щоб відобразити всі суспільні вимоги додержавним службовцям. Так, наприклад, слідуючи міжнародній практиці, такі принципи державної служби, як принцип чесності і об’єктивності, принцип служіння народу, принцип справедливості, як правило,закріплюються в документах, що регламентують етику держслужбовців. Проте ні в одному з вітчизняних правових документів ні слова не сказано про ці принципи.

Щодо державного механізму підвищення рівня етичної культури державних службовців зазначається, що дієвим інструментом є етичні кодекси – регулятивні механізми перетворення реального морального стану держслужбовців у бажаний, що діють через фіксацію принципів, цінностей і норм поведінки працівників держапарату, встановлених в результаті обробки та систематизації інформації про очікування суспільства і вимогах, пропонованих до них. У системі управління моральним розвитком державних службовців кодекси етики є елементом, що лежить в основі процесу регулювання морального стану державних службовців та виступає підставою їх морального саморегулювання. Таким чином, етичні кодекси відіграють роль орієнтиру, за допомогою якого суб’єкт управління може порівнювати реальний і бажаний моральний стан держслужбовців і на підставі цього виробляти відповідні способи підвищення рівня моральності в їх середовищі.

Кодекс етики державного службовця повинен мати обов’язковий характер. Він захищає тих службовців, які виконують прийняті зобов’язання ретельно, та послуговує основою для моральних чи дисциплінарних санкцій, коли поведінка державного службовця підриває довіру до державної служби.

Адміністративно-правова розробка етичних кодексів повинна ґрунтуватися на підході, згідно з яким систематизація принципів і правил поведінки державних службовців повинна здійснюватися у формі рекомендацій, розроблених на основі суспільних вимог до моралі чиновників, що не відносяться до правового поля. Ключова ідея даного підходу полягає в тому, що правила етичного кодексу не замінюють особистого морального вибору, позиції і переконань державного службовця, його совісті і відповідальності, але лише допомагають йому орієнтуватися в етично складних ситуаціях.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: