ID роботи: 8177
Тип роботи:
Об'єм: 89 стор.
Вартiсть: 200 грн.

---

Змiст:

Вступ

Розділ І. Фінансування закладів освіти в Україні як основи соціального розвитку суспільства: теоретичні аспекти

1.1. Сутність та розвиток форм фінансування освіти в Україні

1.2. Фінансово-економічний механізм освітньої діяльності фінансування освіти в Україні

1.3. Класифікація джерел  фінансування закладів освіти України та їх характеристика

Розділ ІІ. Аналіз та оцінка фінансування закладів освіти в Україні на сучасному етапі

2.1. Аналіз фінансування закладів  дошкільної освіти

2.2. Аналіз стану фінансування загальної середньої освіти в Україні

2.3. Аналіз фінансування закладів вищої освіти в Україні

Розділ ІІІ. Проблеми та перспективи фінансування освітньої галузі   в Україні

3.1. Проблеми фінансового забезпечення установ освіти в Україні

3.2. Зарубіжний досвід фінансування розвитку освіти та  перспективи його застосування в Україні

3.3. Удосконалення фінансово-економічного механізму функціонування закладів   освіти в Україні

Висновки

Література

Додатки

Висновок:

Таким чином, у процесі написання дипломної роботи були вирішені основні завдання, поставлені на її початку.

По-перше, досліджено сутність та розвиток форм фінансування освіти в Україні. Фінансування  освіти - це система правовідносин, пов’язаних з роз­поділом, видачею та використанням бюджетних і позабюджетних коштів на пере­важно безвідплатній та беззворотній основі на освітні цілі(потреби). Система освіти в нашій країні є єдиним комплексом послідовно об'єднаних між собою ланок - виховання і навчання та включає: дошкільне виховання,  загальну середню освіту, позашкільне виховання, професійно-технічне навчання, середню спеціальну й вищу освіту.  Це закріплено Законами України «Про загальну середню освіту» № 651 від 13.05.1999 та «Про вищу освіту» № 1284-ІІІ від 17.01.2002 р..

По-друге, проаналізовано фінансово-економічний механізм освітньої діяльності фінансування освіти в Україні. Законодавчо прийнятим методом фінансування освіти в Україні є бюджетне фінансування, що здійснюється на основі єдиного кошторису доходів та видатків.

Фінансування освітніх закладів здійснюється за допомогою міжбюджетних трансферів за рахунок державного і місцевих бюджетів. Окрім цього, державні заклади освіти фінансуються із спеціальних та основних державних фондів.

Напрями розподілу коштів загальнодержавного та місцевих бюджетів на освіту визначено Законами України «Про вищу освіту»  та «Про освіту». В Україні державне фінансування освіти відбу­вається за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Відповідно до Бюджетного кодексу Ук­раїни розподіл коштів між рівнями бюджет­ної системи відбувається з урахуванням принципу субсидіарності, тобто базується на максимально­му наближенні надання послуг до споживача

Згідно ст. 61 п. 2 Закону України «Про освіту», держава зобов’язується забезпечувати бюджетні асигнування на освіту в розмірі не менше 10% національного доходу. Фінансування освіти залежить на сьогодні від багатьох факторів, а саме, рівня ВВП, розмірів доходів населення, податкового законодавства, способу формування державного бюджету тощо.

По-третє, наведено класифікація джерел  фінансування закладів освіти України та надана їх характеристика.

Джерелами формування кошторису є як бюджетні кошти, так і кошти, отримані з інших джерел (від надання закладом додаткових освітніх послуг, прибутки від реалізації навчально-виробничої продукції, від здачі приміщень в оренду, кредити банківських установ, добровільні внески). При цьому співвідношення між бюджетними та небюджетними фінансовими ресурсами змінюється залежно від наявності бюджетних ресурсів та адекватної державної політики у сфері освіти, темпів економічного розвитку, форми власності навчального закладу, співвідношення між державним та недержавним секторами економіки тощо.

По-четверте, проведено аналіз фінансування закладів  дошкільної освіти. Обсяги бюджетних асигнувань на дошкільну освіту не залежать від ефективності та результативності роботи ДНЗ, а також від освітніх пріоритетів громади. ДНЗ, маючи постійний і недостатній обсяг бюджетних коштів, слабко орієнтовані на споживачів освітніх послуг (дітей, батьків, громаду) і тому не завжди зацікавлені в інноваціях та, зрештою, підвищенні якості цих послуг, тим більше на тлі дефіциту місць у ДНЗ та за відсутності умов здорової конкуренції. Серед найбільш нагальних проблем розвитку дошкільної системи освіти слід виділити: застарілу матеріально-технічну базу ДНЗ, недостатнє інформаційно-методичне їх забезпечення; недостатні обсяги фінансування з місцевого та державного бюджетів для розвитку матеріально-технічної бази ДНЗ; низький рівень соціального захисту учасників навчально-виховного процесу; соціального забезпечення педагогічних працівників; надто повільну демократизацію освіти.

По-п’яте, проаналізовано  стан фінансування загальної середньої освіти в України. Зазначається, що основну частину видатків бюджету на освіту складають саме видатки, спрямовані на фінансування загальноосвітніх шкіл. Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх шкіл здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків. За період з 2000 по 2014 роки питома вага видатків на освіту збільшилася від 14,7% у 2000 році до 21,2% у 2013 році. Значною мірою це свідчить про піклування держави про фінансове забезпечення закладів освіти, але інфляційні процеси, що відбуваються у суспільстві не дозволяють стверджувати про позитивну динаміку. Але незважаючи на те, що статистичні дані Державного Комітету статистики України щодо абсолютних значень величи­ни ВВП свідчать про його зростання з року в рік. Проте інфляція суттєво зменшувала величину реального ВВП та інших бюджетних витрат на соціальну сферу. Це призвело до катастрофічно­го знецінення виділених коштів, зростання заборгованості по виплаті зарплати педагогам та ін­ших платежів. У зв’язку з цим виділених державою коштів на галузь не вистачає для досягнення її головної мети в сфері освіти - створення умов для реалізації гарантованого Конституцією України права громадян на отримання якісної повної загальної освіти. Урядом покладених на нього зобов’язань щодо фінансового забезпечення, бюджетні установи освітньої сфери змушені функціонувати за принципами мінімальної достатності та багатоканального фінансування освіти (включаючи позабюджетні джерела), опираючись при цьому на підтримку місцевих органів влади, благодійних внесків юридичних та фізичних осіб.

По-шосте, проведено аналіз фінансування закладів вищої освіти в Україні. З’ясовано, що не дивлячись на те, що у структурі державного фінансування відбуваєть­ся поступове збільшення обсягів фінансування, виділені суми є недостатніми для реального оновлення освітньої сфери.

По-сьоме, визначено основні проблеми фінансового забезпечення установ освіти в Україні, до яких слід віднести скорочення державних видатків, відсутність законодавчого поля щодо регулювання економічних та фінансових відносин в освіті, додержання цільової фінансової дисципліни за витрачанням коштів бюджету, додаткове залучення до фінансування освітнього процесу коштів підприємств та організацій різних форм власності й відомчої належності.

По-восьме, вивчено зарубіжний досвід фінансування розвитку освіти та  розглянути перспективи його застосування в Україні. Проблеми  фінансового забезпечення навчальних закладів України вказують на необхідність здійснення порівняльно-правового аналізу та вивчення зарубіжного досвіду фінансування навчальних за­кладів з відповідних фондів коштів, зіставлення їх із вітчизняними джерелами залучення та використання матеріальних ресурсів. Кожна країна застосовує власні способи фінансування навчальних закладів. Можна виділити у світовій практиці: дотації, субвенції, талони, гранти, акції, купони, ваучери, особисті освітні рахунки, а також ряд інших термінів та понять, які за змістом часто подібні, проте різняться між собою їх фінансово-правові ме­ханізми. Разом із тим удосконалення фінансування навчальних закладів України не може зво­дитись до прямого копіювання та правового закріплення іноземних систем фінансування та їх елементів, оскільки навчальні заклади України мають власні багаторічні традиції розвитку.

Зазначаєтья, що, незважаючи на нагальну потребу в змінах і реформуванні деяких аспектів, система фінансування ВНЗ зарубіжних країн має свої безперечні переваги, які повинні бути використані українськими науковцями в процесі трансформації задля покращення та вдосконалення фінансування української освіти.

По-дев’яте, наведено пропозиції з удосконалення фінансово-економічного механізму функціонування закладів   освіти в Україні. Проведене дослідження сучасного стану фінансування освіти в Україні свідчить, що для розв’язання проблем галузі необхідно розробити якісну систему державних заходів, що будуть спрямовані на забезпечення її ефективного розвитку. При цьому головним завданням, має стати забезпечення достатнього фінансування галузі, шляхом оптимізації бюджетних та позабюджетних джерел її розвитку. З розвитком суспільних відносин будуть вдосконалюватись існуючі та з’являтись нові джерела фінансування освіти, що стане якісним її покращенням. Подолання кризи у фінансуванні навчальних закладів значно полегшиться у разі створення сприятливої законодавчої атмосфери, яка б допомагала системі освіти не лише виживати, а й розвиватися.

Будь-які зміни в системі освіти неможливі без належного фінансового забезпечення, а вивчений досвід як командно-адміністративної, так і ринкових систем господарювання підтверджує, що саме бюджет є їх домінуючим джерелом, наповнення якого відбуватиметься за умови відродження реального сектору економіки.

Для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів установ освіти потрібно проводити виважену кадрову політику, розширювати перелік платних послуг, більше уваги приділяти розвитку кредитної системи фінансування вищої освіти і науки, надати автономію закладам освіти, а також внести зміни у норми Податкового кодексу, відносно до оподаткування роботодавців, які вкладають фінанси у підготовку фахівців.

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: