ID роботи: 10137
Тип роботи: Дипломная
Об'єм: 110 стор.
Вартiсть: 350 грн.

---

Змiст:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Проблема наступності навчання математики в НВК старших дошкільників та молодших школярів.

1.1. Погляди науковців та методистів на математичний розвиток дошкільників та молодших школярів

1.2. Засоби логіко-математичного розвитку старших дошкільників та молодших школярів

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2 Особливості формування логіко-математичної компетенції старших дошкільників та молодших школярів

2.1. Компоненти логіко-математичної компетенції дошкільників

2.2. Структура логіко-математичної компетенції молодших школярів

2.3. Шляхи формування логіко-математичної компетенції старших дошкільників та молодших школярів

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3 Доцільність та необхідність формування логіко-математичної компетенції дошкільників та першокласників

3.1. Дослідження рівня професійної підготовки педагогів до формування логіко-математичної компетенції дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

3.2. Характеристика педагогічних умов використання математичних динамічних інтелектуальних ігор у процесі формування логіко-математичної компетенції у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

3.3. Методичні аспекти використання динамічних інтелектуальних ігор у логіко-математичному розвитку дошкільників та дітей молодшого шкільного віку

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Висновок:

Таким чином, під час написання магістерської роботи була досягнута її мета, а саме розглянуті інноваційні аспекти формування логіко-математичної компетенції старших дошкільників та молодших школярів, а також вирішені основні завдання, поставлені на початку дослідження.

Дослідження поглядів науковців та методистів на математичний розвиток дошкільників та молодших школярів показало, що дуже багато вчених сходяться на думці що математика – це потужний фактор розвитку дитини, її інтелектуальних, пізнавальних, творчих здібностей. Від ефективності математичного розвитку в дошкільному віці дитини, залежить її подальша успішність в математиці початкової школи.

Дане дослідження ще раз підтверджує необхідність посилення уваги до змістових і технологічних аспектів логіко-математичного розвитку дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку.

Формування логічних універсальних навчальних дій розглядається вченими з точки зору пізнавальної активності і успішності учнів. У процесі навчальної діяльності вони застосовують отримані знання на практиці, завдяки чому відбувається розвиток розумових процесів. У процесі узагальнення, аналізу, порівняння відбувається формування логічних універсальних навчальних дій. Таким чином, проблема формування логічних універсальних навчальних дій має свою історію в психології. Вона пов’язана з формуванням логічного мислення в учнів. Вивчення літератури показало, що проблема розвитку логіко-математичного мислення стоїть на чолі освітнього процесу багато років. В якості основних умінь вчені визначають  аналіз, синтез, доказ, гіпотезу, порівняння, узагальнення і т.д. Дані вміння необхідно формувати за допомогою психолого-педагогічної роботи, оскільки пізнавальна активність, а саме логічне мислення найбільш продуктивно розвивається у дошкільному та молодшому шкільному віці.

На основі проведеного наукового аналізу поняття «компетентність» під логіко-математичною компетентністю ми розуміємо єдність математичних знань і вмінь, математичного мислення, досвіду застосування їх у навчальній діяльності.

Логіко-математична компетентність має таку компонентну структуру:

мотиваційний компонент – це ставлення дитини до математичної діяльності, виявлення пізнавального інтересу, розуміння значущості математики в житті людей;

змістовий компонент – це оволодіння математичними знаннями у межах програми вікової групи та наступного періоду навчання дітей;

дійовий компонент – це оволодіння процесуальними, конструктивними, контрольно-оцінювальними діями.

Особливу увагу в організації навчально-виховного процесу слід приділяти мотивації, оскільки саме вона є однією з важливих умов, що забезпечує активність, підвищення й досягнення об’єктивно можливих результатів діяльності за раціональних витрат часу та сил.

Позитивні мотиви навчання зумовлюють його успіх. Необхідно створити такі умови, які забезпечать дитині переживання щодо успіху в навчальній роботі, відчуття радості на шляху просування від незнання до знання.

Вивчення шляхів формування логіко-математичної компетенції старших дошкільників показало, що далеко не всім дітям легко даються математичні завдання, багато з них мають труднощі при вирішенні логічних завдань. Великий відсоток дошкільнят не можуть аналізувати, узагальнювати. Використання дидактичних ігор сприяє розвитку логічного мислення дошкільнят. Найбільш доцільно розвивати логіко-математичне мислення дитини через дидактичні ігри, які сприяють формуванню абстрактного мислення, підвищенню загальноінтелектуального рівня дітей.

Логічні ігри математичного змісту виховують у дітей пізнавальний, творчий інтерес, бажання і вміння вчитися. При вирішенні логічних завдань діти вчаться виділяти істотне, самостійно підходять до узагальнень. Ці завдання розвивають у дітей вміння швидко сприймати умову і знаходити рішення. Захоплюючі розвиваючі, ігри спрямовані на вдосконалення математичних уявлень у дітей.

Проведене експериментальне дослідження показало, що вихователі та вчителі молодших класів не виявляють особливого інтересу до проблеми формування логіко-математичної компетенції дітей, внаслідок чого у досліджуваних дітей дошкільного та молодшого шкільного віку переважає середній та низький рівні сформованості логіко-математичної компетенції.

З метою виправлення такого становища та формування логіко-математичної компетенції дошкільників та учнів початкових класів  були розроблені правила динамічної інтелектуальної гри «Переслідувач і втікачі» .

Ефективна організація та управління навчальною діяльністю дошкільників і школярів початкових класів в процесі вирішення завдань математичних динамічних інтелектуальних ігор виступає найважливішим засобом формування у дітей високої математичної культури, активізації навчання математики, а стало бути і логіко-математичного мислення.

Можливості математичних динамічних інтелектуальних ігор як засобу формування математичного мислення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку полягають:

в наочно-образності і наочно-дієвості, які є необхідними компонентами процесу засвоєння знань і вмінь;

у самостійності ставити, приймати і вирішувати ігрові завдання;

у творчому підході до вирішення поставлених завдань, розвитку пізнавальних здібностей, ініціативи прийняття рішення;

у застосуванні алгоритмів і алгоритмічних приписів, при рішенні завдань сприяють кращому засвоєнню математичних знань, підвищують культуру мислення;

у формуванні розумових дій, здатності керувати собою в складних ситуаціях.

Під завданнями математичних динамічних інтелектуальних ігор ми розуміємо завдання, поставлені поза математики і вирішувані математичними засобами.

Пропонована гра сприяє розвитку мислення, пам’яті, уваги, творчої уяви, здатності до аналізу й синтезу (вміння виділяти як загальні, так і приватні ознаки явищ і предметів, порівнювати їх), сприйняття просторових явищ, розвитку конструктивних умінь і творчості, виховання в учнів спостережливості, обґрунтованості суджень, звички до самоперевірки; у процесі гри діти вчаться підкоряти свої дії поставленим завданням, доводити розпочату роботу до кінця. При цьому для дітей старшого дошкільного віку пропонується  рухливий варіант гри, для якої використовуються спеціальні атрибути: картонні круги, маски різних казкових героїв і музичний фон, а у молодшому шкільному віці доцільно використовувати більш складні варіанти цієї гри – настільний та графічний.

Отже, щоб навчити дитину любити математику і підтримувати у них інтерес до інтелектуальної діяльності, необхідно творчо підходити до організації процесу навчання, використовувати варіативність ігор математичного змісту.

У зв’язку з цим роботу з розвитку логічного мислення слід структурувати за ступенем складності і складовими компонентами.

Підводячи підсумки проведеного дослідження зазначимо, що починати формування простих логічних дій (прийомів мислення) можна вже у 3-4-річної дитини (звичайно, на відповідному матеріалі та відповідають віковим особливостям методами), і тоді до 6-7-річного віку вони можуть бути сформовані на досить високому рівні. Період дошкільного і молодшого шкільного віку є найбільш чутливим і психологічно сприятливим для того, щоб стимулювати і розвивати прості логічні дії. Надалі наявність цієї бази допоможе організувати спеціальну роботу з формування складових логічних операцій: навчання міркуванням і способам доказу в середній шкільній ланці.

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: