Тип роботи:
Об'єм: 32 стор.
Вартiсть: 70 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ і. Характеристика творчості миколи вінграновського
1.1. Творчі грані Миколи Вінграновського
1.2. Творча спадщина М. Вінграновського
Розділ іі. Особливості лексики м. Вінграновського. Стильові особливості
2.1. Ключові слова-образи у прозі Миколи Вінграновського
2.2. Особливості структурно-смислової побудови поезії М. Вінграновського на прикладі твору «Чорна райдуга»
Висновок
Список використаної літератури
Висновок:
Результати проведеного дослідження показують, що художнє слово у прозі М.Вінграновського виконує різні функції, його особливістю насамперед є здатність характеризувати внутрішній світ героїв, виявляти їх концептуальну і мовну картини світу.
Художня проза М.Вінграновського, як і будь-який інший художній текст, характеризується відбиттям об’єктивної дійсності, а також ірреальністю, певною умовністю. Зв’язки у прозі здійснюються за допомогою граматичних та лексико-семантичних засобів. Експліцитні та імпліцитні відношення в досліджуваних текстах встановлюються на основі аналізу й синтезу повторюваних явищ та форм на базі зовнішнього вираження тексту.
Матеріали проведеного дослідження підтверджують думки вчених, що слова в аналізованій прозі є семантично значущими, вони використовуються для вираження певної теми чи мікротеми, формуючи у тексті своєрідний лейтмотив, топік. Текстове оточення слова викликає актуалізацію нового відтінку в його значенні.
Слово є першоосновою художнього тексту, його магічною силою; воно спрямовує текст до розкриття нових семантичних і просторово-часових вимірів.
При аналізі лінгвостилістичних особливостей у творах М.Вінграновського нами враховувалося, що слово як "першообраз" внутрішньо (за О.Потебнею) "діалогічне"; "діалогічне" воно і "зовнішньо" (за М.Бахтіним), буквально в самому діалозі, в потоці свідомості, у ліричних відступах. Знак, слово - завжди адресоване комусь, принаймні, самому собі; воно потребує, вимагає відповіді в іншої мовної одиниці, така внутрішня діалектика лінгворуху слова в структурі художнього твору. І в цьому потоці, в матерії знаків, образів, символів ключовому слову належить специфічна заголовна роль - бути "особливо знаковим", іноді – на межі сакральності.
Ключове слово в аналізованих текстах М.Вінграновського майже завжди у процесі розгортання композиції і загальної структури художнього твору переростає у символ (Первінка, Гусенятко, козак Петро Мамарига, Бинь-бинь-бинь, літня ніч, скриня).
Оскільки слова в мові існують не ізольовано, вони об'єднані за спільністю значень у групи, мікросистеми – кожне слово в своїй мікросистемі має певне місце, і його значущість визначається цим статусом: семантичний зміст лексеми зумовлений відношеннями, які формуються в сітці протиставлень певного слова іншим елементам цієї ж мікросистеми. Лексико-семантична система є найрухомішою серед усіх мовних рівнів; будь-яка зміна в лексичному складі мови позначається на системних відношеннях.
Згідно з критерієм спільності категоріального і сигніфікативного значень, лексичні одиниці (лексико-семантичні варіанти) структуруються в номінативні лексико-семантичні парадигми. Номінативна лексико-семантична парадигма становить цілісну, відкриту, динамічну, впорядковану семантичними відношеннями ієрархії, перетину, доповнення систему, яка служить цілям диференційованого позначення семантичного континууму та характеризується домінантою-ідентифікатором лексико-семантичного поля.
Створюючи текст, М.Вінграновський добирає слова відповідно до змісту й задуму: використовує синонімічне й антонімічне багатство мови, зокрема синонімічні ряди, які виражають у тексті різні смислові відношення. Текстотвірну функцію в аналізованій прозі виконують й антоніми, які, утворюючи антонімічні пари, виступають основою побудови лексико-семантичних парадигм. Порівняймо:
«На струмені вода була не така, як при очереті. При очереті вода комизиста, вредна, то те їй не те, то те, то якийсь корінь чи яма, і вода там нервує, сердиться, вічно щось їй не так; на струмені вода гінка і вільна, вона, ця струмінна вода, не питає, хто по ній пливе і до кого, летить вона вільно, під осінньою ніччю, аж дно під цією водою дзвенить».
Для утворення нової художньої якості необхідний новий кут зору – перенесення значення слова, що в аналізованих текстах виконує різні функції: образотвірну, синтезувальну, характеризувальну та ін. На такому перенесенні базуються порівняння, епітети, метафори.
Тропи М.Вінграновський використовує для виділення певної риси в характері дійової особи й надання окремим фрагментам тексту образності, емоційності.
Порівняння використовується при зіставлені предметів, явищ дійсності. Порівняння має особливо велике пізнавальне значення. Предмети, які безпосередньо не бачить читач, явища, які не спостерігає, може уявити великою мірою через порівняння з тим, що сприймав. Художнє порівняння в аналізованих текстах завжди несе в собі ще й поетичний, емоційний та оцінний компоненти значення. Наприклад: «небо, як дід», «небо, наче в кожусі», «вночі небо, наче з другого села».
Епітет є образним означенням предмета, явища, поняття. У досліджуваних текстах він виявляє надзвичайну смисло- і стилетвірну активність: у сполученні з означуваним, створює такі словесні формули, які вміщують зерно думки, акумульовану енергію, що стає конструктивним чинником формування образу. Наприклад: «зоряне небо», «зоря гаряча», «вода густіша», «чужими хмарами» тощо.
Основним тропом в аналізованих текстах є метафора, значення якої полягає в перенесенні ознак одного предмета на інший за принципом уподібнення чи розподібнення. У художній прозі М.Вінграновського метафори (прості й поширені) виражені різними частинами мови, – допомагають автору розкрити образ у всій його повноті та суперечливості. Наприклад: «літак розсердився», «БілАЗи важко дихали», «сосні зробилося млосно». Проведений аналіз текстів дає підстави стверджувати, що вони становлять окрему лексико-семантичну парадигму, яка передає внутрішній світ героїв.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com