Тип роботи:
Об'єм: 28 стор.
Вартiсть: 90 грн.
Змiст:
Вступ
1. Роль фразеологічних одиниць у художніх текстах
1.1. Теоретичні засади вивчення фразеологізмів
1.2. Мова художніх творів Марко Вовчок
2. Аналіз фразеологічного матеріалу, виявленого у художніх текстах марко вовчок
2.1. Народна фразеологія у творах Марко Вовчок
2.2. Використання фразеологічних одиниць у зображені характерів героїв оповідань Марко Вовчок
Висновок
Література
Висновок:
Стилістичне використання фразеологічних одиниць, на думку М. Шанського, завжди є творчим, у чому переконалися на прикладах із художніх творів Марко Вовчок. Однією з важливих стилістичних особливостей уживання фразеологізмів у мові творів Марко Вовчок є їхнє використання саме тоді, коли потрібно створити безперервний, живий потік усно-розмовної мови. Найчастіше такі потоки фразеологізмів виступають у діалогах, роблячи їх напруженими, гострими або ж навпаки. Герої твору вдало оперують прислів’ями та приказками, їхня мова лаконічна, чітка, інтригує читача.
У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості.
Твори Марка Вовчка цікаво читати через їх емоційність, майстерність письменниці у мові та художніх деталях.
Марко Вовчок відіграла першорядну роль у процесі становлення української реалістичної прози. Вона продовжила традиції Шевченка, що знаменувались могутнім розвитком визвольних ідей, утвердженням літератури на грунті глибокої народності.
Марко Вовчок була новатором в українській прозі. Вона внесла нові, злободенні теми в літературу і твердо стала в українській прозі на шлях критичного реалізму.
Марко Вовчок утвердила в українській прозі нові принципи розповіді, що відрізняються від розповідної манери.
У творах Марка Вовчка розповідає не моралізатор, а здебільшого учасник подій. Письменниця надає слово для розповіді людині, яка відчула на собі тягар гноблення. Марко Вовчок малює яскраві образи, глибоко розкриваючи взаємини між кріпаками і кріпосниками. Герої оповідань висловлюють свій біль, говорять про неправду, про жорстоке ставлення до народу. Автор ніби перевтілюється у простого селянина. Через це читач краще уявляє характер персонажа.
Використання фразеологізмів дозволило Марко Вовчок природно передати діалоги й монологи персонажів, всю барвистість і мелодійність народної мови.
Марко Вовчок наближається до народної поезії не лише зовнішньою формою своїх оповідань, але й усіма своїми літературними прийомами; вона розповідає як простий очевидець, близький до зображуваних осіб поняттями і освітою, поділяє їх простодушні вірування і забобони, співчуває їх горю і радості; ми ніде не бачимо особи автора; ніде не висловлює він своїх думок і почуттів, ніде не виділяється з тієї сфери, яку описує.
Передаючи тривоги й хвилювання, надії й сподівання персонажів, розповідач ніде жодним словом не аналізує їх почуттів; їх внутрішній світ розкривається в звичайних, незначних зовнішніх діях і вчинках.
Дослідження текстового континенту фразеовживань відкриває у творчості Марко Вовчок неповторну художню організацію, яка нерідко дає нове життя фразеологічним одиницям, що проявляється у численних варіантах.
Психологiчне забарвлення у творах Марко Вовчок часто досягається за допомогою фразеологізмів. Таким чином, фразеологізми, поряд з iншими художнiми засобами, вiдiграють у творчому методi Марка Вовчка надзвичайно важливу роль.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com