перейти на сайт>>

Експертні органи в архівній справі: порядок утворення, функції та організації роботи

ID роботи: 5498
Тип роботи:
Об'єм: 95 стор.
Вартiсть: 300 грн.


Змiст:

Вступ

РОЗДІЛ І. Джерельна база та історіографія проблеми

1.1. Джерельна база

2.2. Історіографія проблеми

Розділ ІІ. Система експертних органів в архівній галузі: правове забезпечення та напрямки діяльності

2.1. Правовий статус  експертних органів архівних установ та порядок їх утворення

2.2. Експертиза цінності документів як головний напрямок роботи експертних органів архівних установ

Розділ ІІІ. Завдання,  функції та організація діяльності експертних комісій архівних установ

3.1. Структура та функції експертних органів архівних установ

3.2. Організація діяльності  експертних комісій в архівних органах України

Розділ IV. Охорона праці

4.1.Правові основи охорони праці

4.1.1. Загальні положення Закону України «Про охорону праці».

4.2. Класифікація причин і методи аналізу виробничого травматизму та профзахворювань

4.3. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії

4.3.1. Загальні положення та основні поняття фізіології та гігієни праці, виробничої санітарії

4.4 Основи пожежної безпеки

4.4.1. Пожежна небезпека.

Висновок

Використана література



Висновок:

Експертиза цінності документів полягає у визначенні їх цінності з метою встановлення строків зберігання чи знищення та відбору на зберігання (в т.ч. i державне).

Експертиза цінності документів проводиться на підставі номенклатур справ і переліків (типових, відомчих) документів із зазначенням строків зберігання. За результатами експертизи цінності документів складаються описи документів постійного і тимчасового строків зберігання та акти виділення документів та справ для знищення.

Експертиза цінності документів базується на таких критеріях:

походження – функціонально-цільове призначення юридичної особи (фондоутворювача), значення фізичної особи (фондоутворювача) в житті суспільства, час і місце створення документа;

зміст – значущість інформації, що міститься в документі (унікальність і типовість), її повторення в інших документах, вид документа, оригінальність;

зовнішні ознаки – форма фіксації та передача змісту, засвідчення і особливості оформлення документа, стан його збереженості.

Для організації і проведення експертизи цінності документів i вiдбору їх для збереження або знищення, а також для контролю за діяльністю експертних служб підвідомчих установ у міністерствах і відомствах створюються постійно діючі центральні експертні комісії (ЦЕК). В інших установах і структурних підрозділах міністерств і відомств створюються постійно діючі експертні комісії (ЕК).

Експертна служба являє собою систему експертних комісій (ЕК) та експертно-перевірочних комісій (ЕПК), на які покладається проведення робіт з експертизи цінності документів. ЕК і ЕПК - постійно діючі дорадчі органи. Рішення ЕК затверджуються керівником установи. Але з ряду питань, що входять у їхні функції, потрібно затвердження ЕПК відповідної установи державної архівної служби, від якої ЕК отримують організаційно-методичні вказівки. З цього випливає необхідність постійного контакту в їх роботі.

Розгляд питань, пов'язаних з формуванням НАФ, зокрема науково-методичне та організаційне керівництво експертизою цінності документів належить до компетенції таких експертних комісій:

Центральної експертно-перевірної комісії Держкомархіву України (ЦЕПК);

експертно-перевірних комісій (ЕПК) центральних і галузевих державних архівів, Державного архіву в Автономній Республіці Крим, державних архівів областей, міст Києва і Севастополя, державних наукових установ, музеїв і бібліотек;

експертних комісій (ЕК) архівних відділів районних державних адміністрацій та міських рад архівних підрозділів; органів державної влади, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ і організацій усіх форм власності; архівів (архівних підрозділів) об'єднань громадян.

 Діяльність ЕК кожної архівної установи регулюється положеннями про них, розробленими на основі типового положення. У комплексі вони складають єдину систему експертних органів, розробляють методику виконання цієї роботи, організовують і контролюють хід її проведення.

 Склад ЕК всіх рівнів формують з досвідчених архівістів, представників наукової і творчої громадськості, практичних архівістів-спеціалістів з урахуванням профілю комплектування архівної установи. До вирішення особливо складних питань експертизи можуть залучатися експерти і консультанти з числа осіб, які не входять до їх складу на постійній основі. Головами ЕК призначають, як правило, заступників керівників відповідних організацій.

 Рішення ЕК та норми архівного законодавства складають організаційно-правову основу формування НАФ.

 Право остаточного вирішення питань відбору документів на зберігання та до знищення надається експертно-перевірним комісіям. Рішення експертної комісії щодо віднесення документів до НАФ або вилучення документів з нього може бути представлене на перегляд експертно-перевірною комісією, а у випадку відмови або незгоди – Центральною експертно-перевірною комісією, її рішення щодо цього питання може бути оскаржене лише в судовому порядку.

За своєю природою експертні комісії є дорадчими органами. Обговорення питань потребує різнобічних і часто спеціальних знань, тому до роботи комісій залучають, крім досвідчених архівістів, також представників адміністративних органів, на­родногосподарських і культурно-освітніх організацій, наукової і творчої громадськості, практичних архівістів-спеціалістів з урахуванням профілю комплектування архівної установи. До вирішення особливо складних питань експертизи можуть залучатися експерти і консультанти з числа осіб, які не входять до складу комісії на постійній основі.

Рішення ЕПК затверджуються директором державного архіву, після чого є обов'язковими для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, об'єднаннями громадян, що перебувають у зоні комплектування державного архіву.

До складу експертних комісій підприємств, установ та організацій включаються керівники служби діловодства і архівного підрозділу, досвідчені працівники інших структурних підрозділів, а також фахівці відповідної державної архівної установи, архівного відділу, представники наукової громадськості, до них можуть залучати експертів і консультантів з числа осіб, які не працюють у комісіях на постійній основі. Головами експертних комісій призначаються, як правило, заступники керівників підприємств, установ та організацій.

Слід зазначити, що в даний час потребує відображення у Порядку про ЕК і процес розгляду інструкцій з  діловодства та положень про експертні органи.

У Порядку про УД необхідно:

1) змінити регламент укладання та роз­гляду переліків і вилучити норму про права наукових установ, музеїв і бібліотек в частині документів власників;

2) синхронізувати з Порядком про ЕК (п. 3) норму про вилучення документів з числа унікальних;

3) п. 8 викласти у редакції: “Власники, представники власника, володільці, ко­ристувачі і розпорядники документами НАФ ...”;

3) уточнити кількість примірників переліків документів юридичних і фізичних осіб з врахуванням того, що один примірник має залишатися в архіві-кураторі;

4) відкоригувати назву Порядку та усунути порушення у порядку слів, що призводить до віднесення слова «зберігання» не до регламентованого процесу, а до назви Державного реєстру. Враховуючи, що у самому Порядку йдеться і про вимоги до користування документами, а також те, що ведення Державного реєстру є лише складовою державного обліку унікальних документів, назву Порядку можна було б викласти приблизно у такій редакції: «Порядок віднесення документів до унікальних, їх обліку, зберігання та користування ними».


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: