22 Травня 2013 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
29 стор.
Вартiсть:
70 грн.Змiст:
Вступ
Розділ І. Соціальна свідомість як об’єкт наукових досліджень
1.1.Характеристика наукових підходів до тлумачення проблеми свідомості
1.2. Поняття та структура соціальної свідомості
Розділ ІІ. Дослідження проблеми соціальної свідомості в роботах К. Маркса і Ф. Енгельса
2.1. Поняття суспільної свідомості у працях К.Маркса а Ф. Енгельса
2.2. Суспільна, помилкова та класова свідомість
Висновок
Література
Висновок:
Таким чином, суспільна свідомість, як і суспільство в цілому, являє собою складне явище, має ряд сторін і зв’язків з суспільним буттям. Категорії «суспільне буття» і «суспільна свідомість» є основними в дослідженні суспільної свідомості, оскільки вони розкривають його істотні риси, закономірне взаємовідношення суспільного буття і суспільної свідомості. Однак ці категорії не є всеосяжними, тобто вони не охоплюють всіх сторін суспільства. Тому для пояснення інших сторін суспільного життя, їх зв’язків і відносин застосовуються більш конкретні категорії.
Суспільна свідомість у марксизмі – це «перетворення» самого соціального буття, породжувана ним стабілізуюча властивість («соціальна міфологія»), що дозволяє особам створювати й функціонувати всередині суспільного організму.
Таким чином, на основі економічної необхідності складається в кінцевому рахунку складна система взаємозалежних соціальних, політичних і духовних структур, яка визначає характер суспільної свідомості, положення соціальних суб’єктів, їх бачення світу, їх інтереси, спонукаючи до тих чи інших дій. Звідси випливає, що соціолог, який використовує інструментарій діалектико-матеріалістичної соціології, повинен вивчати ментальність людей, їх поведінку з урахуванням характеру суспільними відносинами.
К. Маркс та Ф. Енгельс розглядають проблематику свідомості крізь призму соціальної обумовленості й класових протиріч, акцентуючи увагу на неоднорідному, конфліктному, антагоністичному характері суспільства і його духовної сфери на стадії капіталізму. Особливу увагу ця теорія приділяє усвідомленню класом свого інтересу в суспільному розвитку й політичній боротьбі. Звідси задана класовість, ідеологічність соціальної свідомості й, відповідно, характерне розуміння свідомості як різновиду свідомості політичної, елемента ідеології.
У стратифікованому суспільстві свідомість окремих верств обумовлюється ступенем і формами їхньої участі в соціальному виробництві, розподілі, споживанні матеріальних й духовних благ. Це означає існування в країні декількох систем свідомості й тільки однієї системи. Причому остання завжди базується на панівній свідомості (тобто, свідомості правлячої еліти, економічно панівної меншості), у той час як свідомість експлуатованих мас утворює основу соціальної критики чинного права, слугує необхідною ланкою корінних соціальних змін. Таким чином, базуючись на класовому аналізі соціально-правової реальності, марксизм обґрунтовує неоднакову роль різних (соціальних) рівнів (типів) свідомості.
Маркс і Енгельс відзначають, що свідомість має суспільне походження і виступає як усвідомлення, з одного боку, суспільних відносин між людьми, і, з іншого боку, відносин людей до природи.
Розвиток свідомості відбувається завдяки зростанню продуктивності і поділу праці, яке на певному щаблі стає поділом матеріальної та духовної діяльності. З цього моменту суспільна свідомість набуває відносної самостійності.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
