перейти на сайт>>

Музично-критична діяльність представників «Могутньої кучки»

ID роботи: 5635
Тип роботи:
Об'єм: 33 стор.
Вартiсть: 70 грн.


Змiст:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1

ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ РОСІЙСЬКИХ МУЗИЧНО-ПРОСВІТНИЦЬКИХ ОРГАНІЗАЦІй  2 ПОЛОВИНИ XIX ст.

1.1. Тенденції розвитку музичного мистецтва 2 половини ХІХ ст.

1.2. Створення та діяльність перших музичних організацій

РОЗДІЛ  2

«МОГУТНЯ  КУЧКА» - РОСІЙСЬКА ТВОРЧА ШКОЛА ЕСТЕТИЧНИХ НАПРЯМКІВ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ XIX СТОРІЧЧЯ

2.1 Історія створення «Могутньої кучки»

2.2. Національна самобутність композиторської творчості «Могутньої кучки»

2.3. Характеристика музично-критичної діяльності представників «Могутньої кучки»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ



Висновок:

Музична культура 60-70 років XIX століття розвивалася під впливом політичних змін, які проходили у Росії протягом цієї пересічної доби. Російська музика була, як ми бачимо, найтіснішим чином пов'язана з розвитком всього мистецтва. Але при всьому тому перед нею вставали і свої, особливі завдання. Культура, будучи найважливішою системою суспільного життя, акумулювала  ідеї епохи.

Важливою особливістю розвитку народної творчості пореформеної епохи стало зростання інтереса до нього широких демократичних кіл та професійних діячів мистецтва, особливо яскраво проявився в літературі, творчості «передвижників» і композиторів «Могутньої кучки». Народна творчість і професійне мистецтво взаємовпливають і взаємно збагачували один одного.

 З середини 60-х років в російській літературі, живопису та музиці з'являється велика тяжіння до реалістичного відтворення народного життя, її правдивим життєвим образів і сюжетів. Тому мистецтво критичного реалізму стає основним художнім напрямом, яке було тісно пов’язане з ідейними шуканнями свого часу. З цим періодом в російській історії пов`язано широкий розвиток передових демократичних ідей, які втілювалися в творчі співдружності чи товариства. Одним з таких співтовариств з'явилася група талановитих музикантів, яким судилося зіграти велику роль в історії російської музики. Це співтовариство незабаром отримало назву «Могутня кучка».

«Могутня кучка» сформувалася в кінці 50-х-початку 60-х рр.., до неї входили чудові композитори М.А.Балакірев, А.П.Бородин, Ц.А.Кюи, М.П.Мусоргского і Н.А. Римський-Корсаков, які створили видатні шедеври симфонічної, оперної, інструментальної музики. Але значення цієї співдружності не обмежується створеними його колективом музичними творами. Композитори «Могутньої кучки» вивчали та популяризували вітчизняну народну музику, використовували її в своїй творчості, закликали створювати національну музику, зробили неоціненний внесок у розвиток демократичних та національних традицій у російській музичній культурі. Їх діяльність в значній мірі визначила напрямок подальшого розвитку російського музичного мистецтва.

Творчість композиторів «Могутньої кучки» тісно пов'язана з історією народу, відображає його життя. Повсталий народ став головною дійовою особою опер Мусоргського «Борис Годунов» і «Хованщина»; в операх «Шехерезада» Римського-Корсакова і «Половецькі танці» Бородіна використані пісні та мелодії різних народів Російської імперії.

Творчість  композиторів «Могутньої кучки» ввібрала в себе багатовікові традиції народної культури, стала надбанням всього російського народа. Нікогда ще професійне мистецтво не було так тісно пов'язане з народною творчістю. Таким чином, остаточно утвердилася тенденція формування єдиної багатонаціональної російської культури.

Період 70-80-х років був одним з найбільш цікавих і плідних у розвитку вітчизняної думки про музику. Поява багатьох нових видатних творів найвидатніших російських композиторів, знайомство з новими явищами зарубіжної музики, нарешті, загальні глибокі зміни в ладі музичного життя - все це давало багату поживу для друкованих суперечок і дискусій, в яких активну участь приймали представники Могутньої кучки. Слід зазначити, що нерідко ці суперечки мали дуже гостру форму. У процесі цих дискусій усвідомлювалася значення того нового, що при першому знайомстві деколи вражало і спантеличувало своєю незвичністю, визначалися різні естетичні позиції і різні критерії оцінки. Багато чого з того, що хвилювало музичну громадськість в ту пору, відійшло в минуле і стало надбанням історії, але ряд розбіжностей зберігався і пізніше, залишаючись предметом полеміки протягом десятиліть.

У загальному підсумку російська думка про музику стала більш зрілою, розширилося коло її інтересів і спостережень, були поставлені нові питання творчого та естетичного порядку, що мали животрепетне актуальне значення для вітчизняної музичної культури. А розгортаються на сторінках газет і журналів запеклі суперечки відбивали реальну складність і різноманіття шляхів її розвитку.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: