ID роботи: 6057
Тип роботи:
Об'єм: 74 стор.
Вартiсть: 150 грн.

---

Змiст:

Вступ

Розділ І. Історико-теоретичні аспекти проблеми дослідження

1.1. Феномен масової музики: понятійний апарат, особливості

1.2. Масова музична культура першої половини ХХ століття: жанри, напрями розвитку

1.3. Етапи розвитку масової пісні в українському культурному середовищі

1.4. Висновки до розділу

Розділ ІІ. Місце та роль масової пісні у формуванні свідомості радянських громадян

2.1. Пісня - провідний жанр масової музичної культури СРСР

2.2. Радянська масова пісня та формування нової ідентичності

2.3. Творчість радянських композиторів та її роль у розвитку масової пісні

2.4. Висновки до розділу

Висновок

Список літератури

Висновок:

Важливість музики в житті людини не підлягає сумніву. Будучи одним із найбільш ранніх видів творчості, які супроводжують людей практично весь час їх існування протягом багатьох століть, музика ви­конує не тільки розважальні, але й, у першу чергу, естетичні, виховні та соціальні функції.

Масова пісня швидше і живіше всіх інших жанрів відгукується на вимоги часу. Вся історія нашої країни відображена в народних піснях, це можна поширити і на пісню масову, розвивається в тісному контакті з народної.

У першому розділі магістерської роботи були проаналізовані історико-теоретичні аспекти проблеми дослідження радянської пісні як явища масової музикальної культури ХХ століття.

Однією із складових масової культури є естрадна му­зика – багатовимірний художній та соціальний феномен, особли­вості якого, порівняно з академічною музикою, спостерігаються на рівні сприйняття, функціонування, побутування, а також тематики, жанру, формоутворення, музично-виражальних засобів. Естрадна музика у структурі масової культури є особливим явищем, найбільш емоційним й потужним у впливах на індивідуальну свідомість. Ба­гатогранність і неоднозначність, безперервна трансформація й ди­намізм естрадної музики актуалізують необхідність дослідження її різноманітних жанрів та стилів.

Було  з’ясовано, що феномен масової музичної культури полягає у тому, що масова музична культура – це система стійких суспільних зв'язків, що виникають в результаті функціонування певних типів соціальних повідомлень, що використовують в якості базових семіотичних елементів звукові (світлозвукові) комплекси та популярні жанрові моделі. Ця структура самодостатня в тому сенсі,, що реалізує всі основні функції, культури: задає стандарти поведінки, забезпечує емоційне переживання, дає опис світу і виступає керівництвом до дії.

Прояви масової музичної культури, потенціал якої постійно зростає завдяки швидкому розвитку засобів масової комунікації, в умовах глобального суспільства споживачів? трансформувалися в універсальне явище, обумовлене самими різними протиріччями у суспільстві і тягнуть за собою низку масштабних неочікуваних наслідків, насамперед серед молоді.

Аналіз  масової музичної культури першої половини ХХ століття показав, що кожне втілення масової культури, кожне її виявлення потребує свого аналізу, оцінки. ХХ століття свідчить, що в авангарді художнього розвитку реально виявляються не тільки і не стільки різного роду експериментальні напрямки, стільки утворення масової культури.

Було з’ясовано, що формування історичних форм функціонування пісні у контексті масової музичної культури в Україні (у складі Радянського Союзу) відбувалося відповідно до поточної культурологічної ситуації і цілком адекватно відображало стан та принципи розвитку суспільства того чи іншого періоду його буття.

У другому розділі магістерської роботи було з’ясовано місце та роль масової пісні у формуванні свідомості радянських громадян.

Доведено, що радянську масову пісню насправді можна назвати  провідним жанр масової музичної культури СРСР.

Ідеї ​​та образи радянської масової культури, їх семантика визначалися ідеологією. Ідеологічні постулати, конструкції ставали надбанням мас за допомогою гасел, плакатів, образів мистецтва, серед яких найбільш дієвими були образи кіно і масових музичних жанрів.

Радянська масова пісня, новий специфічний жанр, що виник в30-ті роки ХХ століття, в період зміцнення радянської влади, стала найбільш затребуваною в музичній культурі СРСР.

Важливість розвитку масової пісні зумовлювалася тим, що в ній доступно і невимушено оспівувалася ідея служіння Батьківщині, що сприяло вирішенню завдання духовного єднання всієї країни.

Сувора героїка років громадянської війни відображена в таких піснях, як «Партизанська далекосхідна», записана і оброблена А. В. Александровим, радістю творчої праці на перших великих будівництвах овіяні «Пісня про зустрічний» Шостаковича, «Пісня про Батьківщину» і молодіжні пісні Дунаєвського, створені композитором у славні тридцяті роки.

«Емблемою Великої Вітчизняної війни» назвав один з радянських музикознавців пісню Александрова «Священна війна». Подібно пісні Захарова «Ой, тумани мої», пісні Соловйова-Сєдого «Вечір на рейді», вона залишилася в пам'яті народу як живий голос тих незабутніх років.

І, нарешті, найблагородніше з усіх народних рухів нашого часу – всенародний рух боротьби за мир – відображено в ряді чудових радянських пісень: в «Гімні демократичної молоді» Новікова, в «Пісні світу» Шостаковича, в піснях Мураделі, Тулікова і багатьох інших композиторів.

Показано, що радянська масова пісня мала велике значення у процесі формування нової громадянської ідентичності. Прагнення приховати кричущі суперечності між ідеологією та реальністю призвело до використання максимально ефективних засобів створення «масової культури». По цьому, для якнайшвидшого досягнення заданої мети, все ширше використовуються засоби масової інформації і пропаганди, головною особливістю яких є всеосяжність.

До радянській пісні було особливе ставлення. Вона користувалася увагою і підтримкою влади, на неї покладалися важливі соціальні функції, вона розглядалася як ідеологічна зброя, як потужний засіб виховання молоді.

Можна сказати більше: радянська пісня була еталонною моделлю радянського мистецтва в цілому, ідеальним втіленням культурної політики держави. Суть цієї політики – відсутність поділу культури на елітарну і масову. У тоталітарному суспільстві вся культура оголошувалася масовою, а насправді вся повинна була виражати ідеологію державно-політичної еліти. Ця вища правляча каста, корпоративно обладавшая абсолютною владою, яка контролювала розподіл благ і ресурсів в країні, – по суті, особливий соціальний клас, який називав себе партією, – постійно потребувала ідеологічної обробки свідомості мас, навіюванні ним своєї виняткової ролі, крайньої необхідності. Мистецтво ж володіло в цьому плані безмежними можливостями зомбування. Для цього тільки воно неодмінно має бути народним, тобто масовим, і партійним, тобто ідеологічно витриманим. Радянська пісня, як не можна краще, відповідала всім цим вимогам. Вона мала всенародну поширеність «від Москви до самих до околиць», володіла величезною силою емоційного впливу і при цьому в лаконічних і ємних формулах укладала в собі потрібні ідеологічні установки.

Аналіз творчості радянських композиторів та її роль у розвитку масової пісні показав, що доробок композиторів того часу в цілому характеризується посиленим інтересом до сюжетів і тем, пов’язаних з боротьбою радянського народу за свободу й незалежність від загарбників. В творах втілювалися ідеї морально-політичної єдності і дружби народів СРСР. Відбивалися не лише важкі страждання, а й незламана віра в перемогу.

Аналізуючи процеси розвитку масової пісні в Радянському Союзі, правомірно констатувати її вплив на суспільну свідомість, що дає підстави вважати сучасну українську радянську пісню важливим чинником розвитку національно-культурного життя. Як специфічна форма естетичного буття масова, музична культура функціонує на рівні буденної свідомості, акумулює й розповсюджує культурний досвід в умовах сучасного соціуму, незалежно від технічного рівня та міри розвиненості комунікативних систем. Вона є одночасно музичним явищем, виявом суспільної свідомості й соціальним феноменом.

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: