перейти на сайт>>

Цензурні обмеження українських друків: від Австро-Угорській імперії до початку ХХ століття

ID роботи: 5660
Тип роботи:
Об'єм: 32 стор.


Змiст:

Вступ

Розділ І  Цензурні обмеження українських друків в Австро-Угорській Імпері

1.1 Розвиток видавничої справи України у складі Австро-Угорської Імперії

1.2 Утиски преси українців та інших національних меншин в Угорщині в кінці ХІХ - на початку ХХ століть

1.3. Характеристика цензурних обмежень українських друків в Австро-Угорській імперії

Розділ 2  Практичні аспекти Цензурних обмежень в Україні у ХХ столітті

2.1  Політика радянської влади щодо видавничої справи та введення  цензурних обмежень

2.2  Обмеження друкованого слова в Україні у ХХ ст

2.3  Цензура у творах українських письменників 20-30-х років ХХ століття

Висновки

Список літератури

Додатки



Висновок:

Початок XIX ст. в українській історії відзначається тією особливістю, що саме в цей час відбувається інтенсивний процес формування сучасної української нації. Він був тісно пов’язаний з боротьбою за рівноправність української мови в публічному та приватному житті. Українські правники, які розглядали мовне питання у своїх дослідженнях, констатують, що впродовж кількох попередніх століть український народ був юридично позбавлений права на рідну мову.

Українське книговидання завжди носило політичний характер, оскільки було важливою складовою українського національного руху. Розвиток українського книговидання та періодики в Австро-Угорській імперії теж був тісно пов’язаний з національно-культурним та політичним рухом українців.

          Наведені вище факти переконливо доводять, що свобода слова і друку в Україні у складі Австро-Угорщини  кінця ХІХ – початку ХХ ст. була суттєво обмежена. Це було обумовлено рядом внутрішніх і зовнішніх факторів, серед яких: невирішене національне питання, зростання угорського націоналізму та загострення міжнародної ситуації напередодні І світової війни. Друковані видання українців, як і інших нацменшин, у цей період зазнавали грубих утисків з боку угорської влади. За допомогою адміністративних та цензурно-судових методів, а також публічних обвинувачень угорський уряд намагався припинити їх видавничу діяльність, і подібна практика тривала по цілій країні до самого розпаду Австро-Угорщини. Така політика угорської влади не могла мати позитивних наслідків. Натомість вона ще більше загострила відносини між угорцями та іншими національностями країни. З іншого боку, очевидним є факт, що тиск і цькування видань сильно уповільнили розвиток видавничої справи у цьому регіоні.

          Цензура  є необхідним атрибутом держави, конкретного типу влади. На сучасному етапі деякі уряди заперечують існування цензури в своїй країні, але в той же час виправдовують її, хоча б і приховану під розпливчастим поняттям «виняткових заходів», посилаючись на нібито існуючу загрозу безпеки ззовні або зсередини. Цензура практично означає систематичний контроль над діяльністю одного, декількох або всіх засобів інформації за допомогою заходів конституційного, адміністративного, фінансового або суто насильницького характеру, здійснюваних за прямою вказівкою або державної влади, або правлячої групи, або за потуранням з їхнього боку.

Важливо однак те, що цензура не обмежується функціями конкретної установи, якої в тих чи інших країнах може й не бути. Сучасна концепція її розуміння як результату діяльності певних цензорських інститутів вбачається спрощеною, оскільки цензура існувала задовго до виникнення друкарства та створення перших органів контролю. Світова практика цензурних обмежень рукописного та друкованого слова переконує в тому, що цензура є складним соціокультурним явищем.

Цензура як складова комунікаційних процесів так само зазнала змін, вона розвивається і пристосовується до реалій інформаційної доби. По-перше, у сучасних умовах цензура позбулася статусу офіційної в багатьох цивілізованих дер-жавах з громадянським суспільством, зокрема в Україні, що призвело до того, що сьогодні вона офіційно вважається трагічним історичним минулим, яке аж ніяк не можна пристосувати до сьогодення. Більше того, цензура заборонена на законодавчому рівні у Конституції України.

Отже, Україна на сучасному етапі існування намагається розширити доступ до інформації, вивести якомога більше її зі статусу закритої та легітимізувати цензуру, однак як виняток із загального принципу вільного доступу до інформації.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: