перейти на сайт>>

Історико-архітектурна спадщина Києва як основа розвитку пізнавального туризму

ID роботи: 9788
Тип роботи:
Об'єм: 33 стор.
Вартiсть: 150 грн.


Змiст:

ВСТУП

І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ТУРИЗМУ М. КИЄВА

1.1. Поняття та сутність пізнавального туризму

1.2.Аналіз основних наукових праць з проблеми дослідження пізнавального туризму

ІІ. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ М. КИЄВА

2.1. Оцінка туристично-рекреаційного потенціалу м. Києва

2.2. Сучасний стан туристичної галузі м. Києва

ІІІ. РОЗРОБКА ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ТУРИЗМУ М. КИЄВА

3.1 Перспективні центри розвитку пізнавального туризму м. Києва на основі використання об’єктів історико-культурної спадщини

3.2. Пропозиції заходів щодо розвитку туристичної галузі м. Києва

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



Висновок:

Підсумовуючи слід зазначити, що туризм  представляє собою пересування з метою пізнання своєї або інших країн, а також відпочинку і розваг, пов’язаний із багатовіковою традицією. У своїх різних формах та проявах туризм має історію, що значно старіша, ніж сама ця назва. Історично туристичний рух насичений пізнавальними цінностями і внаслідок цього він носить цільовий, активний характер, підкріплений творчими мотивами. Сучасний туризм став результатом появи та еволюції подорожей. При цьому його змістове наповнення поняття туристичної діяльності щоразу збагачується, і сьогодні виходить далеко за межі свого первинного розуміння як організації подорожей з метою пізнання та відпочинку.

Хоча саме поняття «туризм» було започатковане ще у ХІХ ст. однозначного визначення його немає. Багато науковців-дослідників пропонують власне бачення поняття «туризм». Проаналізувавши усі запропоновані точки зору ми можемо узагальнити, що «Туризм» – це різновид рекреації, який полягає у тимчасовому виїзді людини за межі постійного місця проживання у вільний час, пов’язаний з оздоровчими, пізнавальними, спортивними, культурно- розважальними та іншими цілями.

В епоху глобалізації  пізнавальний туризм набуває особливого значення, оскільки дає можливість повернутися до вивчення культурної спадщини людства, її гуманістичного змісту. На сьогодні пізнавальний туризм розвивається в трьох взаємопов’язаних напрямах: пізнання культури і культурної спадщини, охорона і відродження культури та діалог культур. Інтерес до туристичної культурно-пізнавальної діяльності пояснюється стрімким розвитком і поширенням туристичної галузі та її впливом на різні аспекти життя сучасної людини.

Завдяки безлічі факторів пізнавальний туризм став світовим соціокультурним феноменом зі своєю гуманітарною і глобальною мі­сією. Зокрема, привернути увагу широкої світової громадськості до проблем збереження культурного надбання, національних етно­культур, культурної самобутності, культурного різноманіття, а та­кож проблем взаємодії туризму і культури, туризму і культурного різноманіття.

Пізнавальний туризм – це подорож з пізнавальними цілями, яка знайомить туриста з культурними цінностями, розширює його кругозір та забезпечує подальший духовний розвиток.

Історико-архітектурна спадщина Києва є надзвичайно важливою складовою культурного життя нашої країни. Будучи одним з центрів православної віри в давнину, місто зберегло для сучасного покоління величні пам’ятки культури та релігії – Києво-Печерську Лавру та Софію Київську. З прийняттям київським князем Володимиром Великим християнства у 988 році архітектура Київської Русі почала активно розвиватися, в країні створювалися нові релігійні споруди. Прикладом такого будівництва стали Києво-Печерська Лавра та Софія Київська, які на сьогодні визнані культурними пам’ятками, що мають світове значення. Увага з боку міжнародної спільноти до цих об’єктів сприяє збільшенню міжнародного авторитету нашої держави. Це не лише впливає на розвиток туризму в країні, потоку іноземних відвідувачів, покращення економічної складової, але, в першу чергу, розкриває для світової громадськості історію Київської Русі, період розквіту держави, вклад київських князів у розбудову християнських святинь. Важливо відзначити, що від України це перші пам’ятки, які були внесені у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Пізна­вальний туризм є чудовим засобом піз­нання і дослідження власної країни чи регіону, формуванню гордості за її істо­рію та культуру. Проте на сьогоднішній день держава не приділяє належної уваги цьому питанню, як важливому елементу подолання внутрішніх міжрегіональних стереотипів і непорозумінь, формування національної української ідентичності.

На державному рівні відсутня про­грама розвитку культурно-пізнавального туризму як ефективного чинника стало­го регіонального розвитку – через збере­ження і відновлення історико-культурних пам’яток, традиційних народних промис­лів і ремесел.

Знайомство з історією, культурою, традиціями і звичаями прискорить розви­ток культурно-пізнавального туризму в регіоні шляхом розробки та облаштуван­ня нових туристичних маршрутів (науко­во-пізнавальних) і екскурсій. Збільшення кількості туристів, в свою чергу, дасть змогу покращити соціально-економічне становище місцевого населення, розвива­ти традиційні народні промисли.

Держава, у свою чергу, на законодав­чому рівні повинна вживати заходів щодо збереження і відновлення історико-архітектурної спадщини, яка є основою для роз­витку пізнавального туризму, зберігати і розвивати традиційну укра­їнську культуру, презентувати надбання української культурної спадщину на між­народному туристичному ринку.

Туристична галузь загалом і культурно-пізнавальний туризм зокрема, повинні стимулювати розвиток як регіональної, так і загальнодержавної економіки, зміцнити і посилити демократичні процеси в країні та курс на євроінтеграцію.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: