ID роботи: 9744
Тип роботи:
Об'єм: 70 стор.
Вартiсть: 200 грн.

---

Змiст:

Вступ

Розділ 1. Фестивальний рух та його значення у розвитку сучасного музичного мистецтва

1.1. Поняття та сутність фестивального руху як культурно-мистецької практики сучасності

1.2. Фестиваль музичного мистецтва як форма діалогу у середовищі сучасної культури

1.3. Структура та функції фестивального процесу

Розділ ІІ. Особливості розвитку фестивальногго руху України на сучасному етапі

2.1. Історичні передумови розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики в світі

2.2. Сучасний стан та напрямки розвитку фестивального руху в Україні

2.3. Проблеми та перспективи розвитку фестивального руху в Україні

Висновки

Використана література

Висновок:

Таким чином, сучасний фестиваль є універсальною формою діалогу всередині сучасної культури, особливим способом комунікації, має культуротворчий потенціал, містить різноманіття видів і форм, а також способів його реалізації.

Фестиваль (француз. «festival» від лат. «festivus» –  святковий) –  це масове свято.

Витоки цього явища надзвичайно цікаві і, по суті, лежать у далекому минулому людства в усталених з давніх часів архетипах і традиціях, в пам’яті суспільства, яке акумулює досвід минулого і створює образ свята як особливої форми спілкування.

Особливостями комплексу функцій фестивалю є, по-перше, те, що він успадковує специфічні функції, властиві святу як первинній формі культури, по-друге, унікальність функцій фестивалю виявляється в їх різноманітті, гармонійній взаємодії та ефективній реалізації в межах певної форми культури.

Підґрунтям фестивалю є ігрова природа Середньовіччя й Відро­дження. Найкрупнішими театралізованими формами середньовіччя були містерії та карнавали. Карнавал був формою народної сміхової культури, де домінували театралізація, зміна масок, костюмів. Міс­терії – театралізовані дії на євангельські сюжети – будувалися на контрастному поєднанні канонічних релігійних сюжетів, які надавала церква і офіційна влада, і життєвого матеріалу, часто злободенного характеру. Акторами й організаторами містерій були городяни, чия наївна захопленість і щирий ентузіазм створювали живу майданну ве­селість. Нерідко часові рамки містерій, як і фестивалів, визначалися кількома днями. Місце завжди обиралося центральне: міський май­дан. Пильну увагу організатори містерій приділяли облаштуванню простору, виразним засобам, які були масштабні й незвичайні.

З другої половини ХVIII ст. музичні фестивалі проводилися в багатьох країнах Центральної Європи, переважно в Німеччині, але лише у ХХ ст. поширилися як міжнародні мистецькі форуми. Посилення фестивального руху у ХХ ст. стало наслідком появи нової міської культури, розвиток якої визначали засоби масової комунікації – газети, журнали, радіо, звукозапис, кіно, а в післявоєнний період –телебачення. Відродження фестивалю відбувається в тій же святково-ритуальній атмосфері, яка була характерна і для попередніх епох. Фестиваль не втрачає своєї святково-сміхової складової.

В наш час музично-творчі фестивалі є однією з найдемократичніших форм об'єднання людей. Вони можуть мати найрізноманітніші форми організації. Це можуть бути творчі музичні змагання, конкурси, на яких визначається кращий виконавець, або ж організаторами пропонуються до виконання твори національних композиторів для культурного просвітництва національної музики та популяризації різних національних танців.

Музичний фестиваль – яскраве і самобутнє явище. На перший погляд воно розвивається незалежно від глобальних соціальних і політичних процесів та має свою внутрішню логіку. Між тим зміна характеру сприйняття цього явища виявляє у фестивальних акціях присутність закономірностей загальнокультурного масштабу: музичний фестивальний рух може бути поставлений у загальний ряд з іншими культурними феноменами в просторі сучасності. В контексті культурологічного вивчення музичний фестиваль починає сприйматися як соціокультурний феномен, специфічна форма міжкультурної комунікації, в рамках якої реалізуються творчі та інтелектуальні інтенції нашого часу. Дійсно, в останні десятиліття музичний фестиваль переступив за межі суто музичного заходу і став формою культурної комунікації. Він все частіше стає одним з основних способів здійснення контакту виконавців зі слухацької аудиторії.

Фестивальний рух України представлено дуже широко. Він охоплює численні види музичного мистецтва, поєднуючи різні категорії громадян.

Сучасна Україна є краєм із потужним фестивально-конкурсним рухом, що, зародившись у 70-х роках XX століття і активізувавшись із приходом незалежності, став фактором залучення нашої країни до світового культурного простору. Фестивалі музичного мистецтва мають міцні міжнародні зв’язки, виконують функцію комунікації регіональних та світових креативних еліт та є престижними фестивалями вінницького регіону, саме вони стали рушійною силою процесу розвитку культурної галузі. 

В останні десятиріччя фестиваль став однією з затребуваних форм взаємодії між людьми в сучасній культурі. Фестивальний рух зарубіжжя і України безперервно розширюється, захоплюючи все більш великі пласти культурного простору. Зараз  в культурній політиці визначилися стійкі організаційно-творчі форми організації фестивалів різних рівнів: міжнародні, регіональні, міські, які фінансуються з різноманітних джерел.

Серед строкатої палітри українських фестивалів існують фестивалі, які мають велику історію, традиції. А так само є ті, які з'явилися зовсім недавно, так як присвячені Фестивальний рух є дуже популярним, адже  дає можливість не тільки проявити себе, свої творчі можливості й обдарування, але й навчитися чому-небудь у інших, поспілкуватися з колом однодумців, завести нових друзів, поділиться досвідом. Фестиваль є стимулом для постійного вдосконалення не тільки своїх творчих навичок, але і особистих якостей.

Головним у розвитку фестивалів музичної творчості є те, що вони забезпечують рівний доступ до культурного національного багатства і надають можливість вдосконалення музичного творчого потенціалу у сфері культури і мистецтва для всіх громадян України.

Проте незважаючи на велику кількість фестивалів, які проводяться в Україні, міжнародний статус мають лише окремі з них. Тому для того, щоб привернути увагу до України на світовому ринку, треба створити державну програму розвитку.

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: